- дивакуватий
- -а, -е.Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування; трохи дивний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дивакуватий
Смотреть что такое "дивакуватий" в других словарях:
дивакуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
чудакуватий — а, е. Який своєю поведінкою, вчинками викликає здивування; дивакуватий … Український тлумачний словник
дивний — I (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), дивовижний, дивоглядний, чудернацький, диковинний, дивочний; химерний, химеристий, курйозний, фантастичний, потойбічний (який виходить за межі звичайного, нормального); екзотичний… … Словник синонімів української мови
